Колір неба, який ми бачимо, визначається взаємодією світла з атмосферою Землі. Світло Сонця, незважаючи на те, що здається білим, насправді містить всі кольори веселки, що демонструє простий експеримент із заломленням світла через призму. Коли сонячне світло досягає атмосфери Землі, воно стикається з молекулами газу та крихітними частинками, і саме тут починається процес, відомий як розсіювання Релея.
Цей процес названий на честь британського фізика лорда Релея, який пояснив, чому небо здається блакитним. Розсіювання Релея відбувається, коли світло з меншою довжиною хвилі (синій і фіолетовий) розсіюється в усіх напрямках молекулами повітря ефективніше, ніж світло з більшою довжиною хвилі (червоний, помаранчевий і жовтий). Через це, коли ми дивимося на небо, велика частина розсіяного світла, яке досягає наших очей, має коротку довжину хвилі, тобто переважно синього кольору.
Фіолетове світло також ефективно розсіюється, але людське око менш чутливе до фіолетового кольору в порівнянні з синім, і багато довжин фіолетових хвиль поглинаються верхніми шарами атмосфери, що робить синій більш домінуючим. Таким чином, завдяки особливостям розсіювання світла в атмосфері, небо радує нас своїм красивим блакитним відтінком в ясні сонячні дні.