Лунатизм, або сомнамбулізм, — це стан, коли людина займається діяльністю, наприклад, ходьбою або виконанням інших видів діяльності, перебуваючи в глибокому сні. Це явище зустрічається переважно серед дітей і рідко продовжується в дорослому віці. Хоча точні причини лунатизму до кінця не вивчені, існує кілька теорій і факторів, які можуть сприяти його виникненню.
Однією з основних теорій є порушення механізмів сну. Під час нормального циклу сну людина переміщається між різними стадіями сну: фазою швидкого сну (REM sleep) і повільною хвилею (сном Неремова). Лунатизм найчастіше виникає під час глибокого сну Неремова, коли мозкова активність низька, а організм нормально знаходиться в стані спокою. Через деякі порушення в цьому процесі мозок може частково активізуватися, ініціюючи фізичну активність, при цьому вищі центри мозку, що відповідають за свідомість і самоконтроль, залишаються неактивними.
Генетичний фактор також відіграє роль у розвитку лунатизму. Дослідження показують, що люди, чиї родичі страждали від лунатизму, частіше стикаються з ним. Це вказує на можливу спадкову схильність до такого типу поведінки уві сні.
Крім того, певні зовнішні фактори і умови можуть провокувати епізоди сомнамбулізму. Серед них стреси, втома, недосипання, а також вживання алкоголю або деяких видів медикаментів. Розлади сну, такі як апное уві сні або синдром неспокійних ніг, також можуть збільшити ймовірність лунатизму.
Лікування лунатизму часто не потрібне, особливо якщо воно не тягне за собою серйозних ризиків або збоїв у повсякденному житті. Однак у деяких випадках важливо звернутися до фахівця, щоб виключити інші медичні причини або знайти методи, які можуть допомогти зменшити або контролювати епізоди лунатизму, наприклад, дотримання гігієни сну, зменшення стресу та уникнення стимуляторів перед сном.