Одним із дивовижних фактів про кішок є їхня здатність використовувати свої вусики для визначення простору навколо них. Вуса кішок – це не просто шерсть, а надзвичайно чутливі органи, які допомагають їм орієнтуватися в темряві і тісних місцях. Кожен вус на кінці забезпечений чутливими нервами, що дозволяє кішці відчувати найдрібніші зміни повітряних потоків. Це дозволяє їм уникати зіткнень з предметами навіть в повній темряві і без звуку. Цікаво, що вуса кішок також можуть служити індикатором їх настрою: розслаблені вуса вказують на спокій, а напружені – на збуджений або бадьорий стан.
Котячі вуса, або вібриси, не тільки допомагають в навігації і оцінці навколишнього простору, але і можуть служити інструментом для оцінки ширини отворів. Кішки використовують вуса, щоб визначити, чи можуть вони протиснутися у вузький простір, не застрягши. Вуса кішок зазвичай мають приблизно таку ж ширину, як і саме тіло тварини (якщо не брати до уваги хвіст), тому, коли кішка наближається до отвору або вузького місця, вона може точно оцінити, залізе вона чи ні, просто піднісши морду до предмета. Це не тільки ефективний, але й безпечний спосіб для котів дізнатися про навколишнє середовище, уникаючи можливих труднощів і травм.