Незважаючи на те, що сьогодні ми всі знайомі з концепцією поділу географічних регіонів за часом, часові пояси є відносно сучасним винаходом. Як і пізніша поява Інтернету, часові пояси були створені, щоб спростити наше життя – коли світ почав функціонувати за стандартизованим часом, це зробило світові транзакції та міжнародні подорожі менш складними. Але, як то кажуть, час відносний, і це частина того, що робить часові пояси по всьому світу такими захоплюючими.
Факт №1. Міжнародна космічна станція знаходиться в часовому поясі.
Часові пояси створені для землян, оскільки вони (приблизно) відповідають 24-годинному земному дню, але як бути з людьми та космічними місіями, які ми відправляємо за межі Землі? Для всіх місій, у тому числі на Міжнародній космічній станції, NASA використовує всесвітній координований час (UTC). UTC схожий на середній час за Гринвічем (GMT) — вони збігаються з поточним часом — але з невеликою різницею. Хоча GMT є лише одним із багатьох часових поясів, UTC є стандартом часу. UTC використовується вченими всього світу і постійно калібрується за допомогою надточних атомних годинників; Вчені також час від часу додають вставні секунди, щоб компенсувати нерівномірності в обертанні Землі.
Факт №2. Йде рух за скасування часових поясів.
У контексті всесвітнього координованого часу існують думки, що UTC дійсно має стати єдиним часом для всіх 8 мільярдів людей на Землі. Ті, хто підтримує ідею відмови від часових поясів, сходяться на думці, що адаптація займе час; наприклад, жителі Нью-Йорка могли з’їсти ранкову їжу опівдні, в той час як в Токіо день починався тільки опівночі. Тільки ті, хто географічно збігається з Лондоном, уникнули б цієї халепи. Однак прихильники цієї зміни стверджують, що такий підхід в кінцевому підсумку полегшить розуміння часу і може допомогти людям жити в більшій відповідності зі своїми природними циркадними ритмами. Перехід може виявитися не таким складним, як здається – адже авіаційна галузь вже давно використовує UTC, тому, можливо, в майбутньому на цю систему перейде і решта людства.
Факт №3. Іспанія вже 80 років перебуває в «неправильному» часовому поясі.
Під час Другої світової війни було багато джетлагів, і в 1940 році іспанський диктатор Франсіско Франко перевів країну з середнього часу за Гринвічем (GMT) на центральноєвропейський час (CET), поставивши Іспанію в один ряд з країнами Східної Європи, такими як Польща та Угорщина. Ця зміна, здавалося б, абсурдна на перший погляд, була спрямована на те, щоб привести іспанський час у відповідність з часом контрольованої Німеччиною Європи під час війни. Незважаючи на смерть Франко в 1975 році, Іспанія все ще перебуває за центральноєвропейським часом, хоча було запропоновано багато ініціатив щодо повернення до GMT.
Факт №4. Перехід на літній час змінив часові пояси через Першу світову війну.
Улюблений багатьма або ненависний (і більшість, схоже, не любить його), перехід на літній час спочатку був введений як військовий захід. Вперше він був запроваджений Німеччиною в 1916 році з метою економії енергії та збільшення кількості робочих годин при денному світлі, і ця ідея швидко знайшла застосування у союзних держав у Франції, Великій Британії та, зрештою, у Сполучених Штатах. 19 березня 1918 року президент Вудро Вільсон підписав Закон про стандартний час, який встановив перехід на літній час і перші п’ять часових поясів у Сполучених Штатах. У 1918 і 1919 роках США перейшли на літній час на сім місяців, але після закінчення війни в листопаді 1919 року Конгрес скасував частину Закону про літній час, і штати знову мали право вибирати, чи використовувати літній час.
Коли через кілька десятиліть війна знову охопила Європу, США швидко перевели перехід на літній час цілий рік, за що отримав прізвисько «воєнний час». Після закінчення війни стандартний час повернувся, поки Єдиний закон про час 1966 року нарешті не зобов’язав використовувати літній час по всій країні. Сьогодні робляться спроби зробити перехід на літній час постійним по всій Америці.
Факт №5. По дві години щодня три дні відбуваються одночасно.
Коли в 1979 році була утворена Республіка Кірібаті, острівна держава в Тихому океані, через її територію проходила Міжнародна лінія зміни дат. Острови Гілберта знаходилися в часовому поясі UTC+12, тоді як інші острови, Фенікс і Лайн, були в UTC-11 і UTC-10 відповідно. Щоб виправити це, на Новий рік 1995 року лінія дат була продовжена на схід, щоб охопити всі 33 острови країни, фактично додавши два нових часових пояси, відомі як UTC+13 і UTC+14.
Хоча для Кірібаті має сенс жити в один і той же день з плином часу, ця зміна також внесла дивну особливість: щодня протягом двох годин на Землі одночасно відбуваються три різні дні. Наприклад, коли острови Лайн (в UTC+14) мають новий день — скажімо, середу — острови за межами Кірібаті на заході в UTC-11 (Мідвей, Американське Самоа і т.д.) все ще пізні в понеділок, оскільки вони відстають на 25 годин. Дві незаселені території в UTC−12, острови Бейкер і Гауленд, відстають на 26 годин, тому аномалія зберігається протягом двох годин. Тим часом решта світу переживає всі різноманітні години вівторка, здебільшого не підозрюючи про дивні часові явища, що відбуваються посеред Тихого океану.
Факт №6. Франція охоплює більше часових поясів, ніж будь-яка інша країна.
Незважаючи на те, що материкова Франція знаходиться лише в одному часовому поясі, за центральноєвропейським часом, її заморські території охоплюють 11 інших часових поясів (технічно 13, якщо врахувати претензії на Антарктиду та літні часові пояси), що є найвищим показником серед усіх країн світу. Найзахідніша територія країни, Таїті на островах Французької Полінезії, знаходиться в часовому поясі UTC-10, тоді як найсхідніший часовий пояс також знаходиться в південній частині Тихого океану, але по інший бік Міжнародної лінії зміни дат знаходяться острови Уолліс і Футуна в UTC+12. Хоча Франція є світовим лідером за кількістю часових поясів, Росія займає друге місце з 11 часовими поясами, більшість з яких знаходиться на материковій частині Росії (головний виняток – Калінінградська область).
Факт №7. Грінвіч і Лондон були логічним вибором нульового меридіана.
Коли справа доходить до часу, район Грінвіча в Лондоні, Англія, є центром світу. Це пов’язано з тим, що середній час за Гринвічем (GMT) історично вважався всесвітнім часом. У 1884 році Грінвіч був обраний центром світового часу з міркувань зручності. По-перше, за рік до цього США встановили свої національні часові пояси на меридіані, що проходить через Грінвіч. По-друге, в кінці 19-го століття значна частина світової торгівлі залежала від морської торгівлі, і більшість морських карт також використовували Гринвічський меридіан як основну точку відліку. Таким чином, саме цей меридіан, що проходить від Північного полюса до Південного і перетинає Королівську обсерваторію в Грінвічі, став нульовим меридіаном світу. Встановлений на 0 градусів довготи, нульовий меридіан став лінією, від якої було встановлено GMT для встановлення стандарту світового часу. У 1967 році був введений всесвітній координований час (UTC) як еквівалент GMT і оновлений глобальний стандарт часу. На даний момент GMT технічно був скорочений просто до часового поясу, хоча він все ще використовується в загальному використанні для позначення світового часу.
Факт №8. Міжнародна лінія зміни дат робить подорожі в часі реальними
У 1884 році у Вашингтоні була проведена Міжнародна меридіанна конференція, метою якої було вибрати поздовжній еквівалент екватора і стандартизувати час у всьому світі. Конференція встановила великий меридіан, який служив для розділення Східної і Західної півкуль, подібно до того, як екватор розділяє Північну і Південну. Водночас 26 країн-учасниць конференції створили ще одну невидиму лінію: Міжнародну міжнародну лінію зміни дат (MLDA). MLPD був створений для позначення різниці між одним календарним днем і наступним. Розташований на 180 градусах довготи вздовж меридіана, MLPD починається як на полюсах, так і зигзагами по всій земній кулі, в основному через віддалені райони відкритого океану. Цікаво, що оскільки MLPD не має юридичного статусу, країни вільні у виборі дат, яких вони дотримуються. Наприклад, в 2011 році Самоа вирішило змінити свій часовий пояс, перетнуло Міжнародну лінію зміни дат і пропустило цілий календарний день, тим самим перемістившись в майбутнє. Зміни були зроблені для поліпшення торговельних відносин з Австралією і Новою Зеландією, двома країнами, з якими Самоа регулярно веде бізнес.
Факт №9. Для залізниці були придумані часові пояси.
До винаходу механічних годинників люди використовували сонячний годинник для визначення часу. «Полуднем» вважався момент, коли сонце знаходилося в найвищій точці неба, через південь. В результаті в кожному місті і в кожному містечку була своя версія часу, навіть після появи механічних годинників. Однак з винаходом трансконтинентальної залізниці відсутність стандартизованого часу стала проблематичною. Коли люди залишали одне місто і подорожували залізницею через всю країну, їм доводилося часто переводити годинники, щоб адаптуватися до різного часу на кожній станції. Щоб вирішити цю проблему, США запозичили ідею часових поясів у сера Сендфорда Флемінга. Канадський залізничний інженер Флемінг спочатку запропонував ідею поділу світу на 24 різних часових пояси на основі довготи, кожен з яких має зміну години. Сполучені Штати прийняли цю ідею на національному рівні, створивши чотири окремі зони, засновані на градусах довготи. Через рік Англія, Шотландія та Уельс наслідували цей приклад, а згодом і решта світу.
Факт №10. Один розмір не підходить всім.
Коли справа доходить до географічного розміру країни, кількість часових поясів жодним чином не є послідовною. Деякі з найбільших країн світу мають один часовий пояс, тоді як менші країни мають багато. Наприклад, незважаючи на те, що ширина Індії приблизно дорівнює відстані між штатами Юта і Нью-Йорк, вся країна знаходиться в одному часовому поясі GMT + 5:30. Спочатку в Китаї було п’ять географічних часових поясів – Чжун’юань, Луншу, Тибет, Куньлунь і Чанбай, які були створені в 1912 році. Однак у 1949 році Комуністична партія встановила всі ці часові пояси на GMT +8 за пекінським часом. Як наслідок, деякі китайські міста дотримуються альтернативних графіків роботи, щоб відповідати часу Пекіна. На противагу цьому, Франція, країна з географічно скромнішими розмірами, має загалом 12 часових поясів завдяки своїм 11 заморським територіям. А Меркет, невеликий острів у Балтійському морі, має два різні часові пояси, оскільки контролюється зі Швеції та Фінляндії.
Факт №11. Стандартний час не завжди на часі.
Як не дивно, деякі країни не використовують час, округлений до найближчої години, а вважають за краще розділити час на півгодини або чверть години, щоб встановити всесвітній час. Наприклад, Індія знаходиться в часовому поясі GMT+5:30, як і її сусідка Шрі-Ланка. Інші країни, які також використовують півторагодинні часові пояси, включають Іран (GMT +3:30), Афганістан (GMT +4:30) і Бірму (GMT +6:30). Ще цікавіше, що Непал використовує чверть години, оскільки його всесвітній час встановлено на GMT +5:45. Якщо це не здається досить дивним, в Австралії є п’ять часових поясів, і лише деякі з них встановлені на півгодини або чверть години. Немає однозначної відповіді, чому час встановлено саме так; Це часто є результатом політики кожної нації. Наприклад, рішення Індії встановити час на півгодини було компромісом, який враховував розташування Нью-Делі між двома меридіанами. Переведення годинника на середній час було поступкою, яка не сприяла жодній довготі і, ймовірно, компенсувала той факт, що велика країна працює в єдиному часовому поясі.
Часові пояси відіграють ключову роль в організації глобального часу, дозволяючи світу функціонувати синхронно, незважаючи на значні географічні відмінності. Вони впливають на все: від міжнародних авіаперельотів до економічних операцій і повсякденного життя мільярдів людей. Історія часових поясів відображає глибокий зв’язок між технічним прогресом і його впливом на суспільство. Незважаючи на гадану простоту, система часових поясів постійно адаптується до мінливих потреб і технологічних розробок, що підкреслює її динамічний і багатофункціональний характер. Оскільки світ продовжує розвиватися, цілком можливо, що ми побачимо нові зміни в системі часу, спрямовані на покращення координації та зручності життя на планеті.
